У місті Новограді-Волинському на Житомирщині відбулося вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів».
Літературний конкурс серед українських школярів проходить другий рік. Його ініціатор – Київська організації Національної спілки письмеників України. Меценат конкурсу – письменник і громадський діяч Микола Хомич.
Інформаційну підтримку конкурсу надають радіо «Культура», газети «Літературна Україна», «Українське слово».
21 травня на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва) вшанують пам’ять жертв політичних репресій.
Орієнтовний план заходів:
11.00 – 12.00: Офіційна церемонія вшанування жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.
12.10 – 14.00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних репресій, мітинг-реквієм з виступами високопосадовців, громадських діячів та бандуриста і лірника Тараса Компаніченка.
Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою «Слово, обірване у Биківні», яка експонується при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.
19 травня 2017 року в м. Новоград-Волинський на Житомирщині відбудеться церемонія вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів», в якому взяло участь 376 юних літераторів з усіх регіонів України.
Мета конкурсу – виявлення та підтримка ранніх літературних талантів в Україні. Конкурс проводиться другий рік. Найбільшу кількість творів у цьому році прислали з Херсонської та Закарпатської областей. У конкурсних творах домінували теми моралі, проблем сучасної сім’ї, любові до України, війни на Донбасі, стосунків між дорослими й дітьми, дружби й кохання. На конкурс надійшли романи, повісті, оповідання, казки, есе, вірші, поеми, байки з усієї України. Наймолодший переможець конкурсу – шестирічний поет із Києва.
У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – що не імпреза, то повен зал цікавих, талановитих, одухотворених людей. Ось і цього разу на презентації книжки Юлія Коцюбинського «Шрами на серці» було велелюдно. Адже це – справді, небуденна подія в житті Чернігова!
На долю Юлія Романовича Коцюбинського, онука знаменитого класика української літератури, випали надзвичайно важкі випробування, однак він назавжди залишився у нашій пам’яті, як добра, чуйна, мудра та справедлива людина, великий подвижник, професіонал своєї справи, котрий зробив багато добра для людей, рідного Придесення та України! Він був директором музею Михайла Коцюбинського, відомим літературознавцем, громадським діячем, очолював міську «Просвіту». І хоча пройшло вже немало років, як наш Юлій (як його з любов’ю та шаною називали на презентації), відійшов у вічність, та з погляду швидкоплинного часу ще більше переконуєшся в тому, наскільки це була непересічна, видатна Людина!
Вів презентацію син Юлія Романовича – Ігор Коцюбинський, нинішній директор музею, який продовжив справу свого батька. А коли на нашу вільну українську землю віроломно вдерлися окупанти, правнук Коцюбинського пішов на фронт і мужньо захищав Україну. Тож на презентації говорили і про те, що Ігор Юлійович – гідний свого батька та великого прадіда, які могли б пишатися ним.
(Андрусяк І: Лякація : вірші для дітей / Іван Андрусяк. Намалювала Лілія Курцеба. – К. : Фонтан казок, 2017. – 56 с. (Серія «Добрі вірші»)
В епоху, коли бізнесом стає все – і освіта, і медичні послуги, і видавнича справа, − з особливою обережністю беруся до читання дитячої книги.
Інше застереження – нагальна потреба національно-патріотичного виховання юних українців, у яких розмито і не сформовано ціннісні орієнтири. Не хотілося б, щоб національна ідея доносилася дітям на прикладі творів естетичного рівня типу:
«Оживляєм гори, води, / вибудовуєм заводи, / ростемо ж ми, гей! / − До пустель, каналу й річки / наші славні п’ятирічки / − мовби до дітей, / до своїх дітей…»
Не хотілося б, щоб ідеологічна проукраїнська складова деформувала дитинство і художній смак юного читача.
З отакими думками розгорнула книгу віршів для дітей молодшого шкільного віку Івана Андрусяка «Лякація» (2017).
23 квітня 2017 року члени спілки жінок м. Києва разом з дітьми та онуками (всього 20 чоловік) прийняли участь у заході "Відзначення в Україні 500-річчя Реформації", який проходив у Київському палаці дітей та юнацтва. Після цікавих ігор та концертів, діти отримали подарунки.
Українського кіно, кажуть, нема. Колись було, а тепер його нема. Ще у шістдесяті-сімдесяті воно було. Його знімали Сергій Параджанов, Леонід Биков та Іван Миколайчук. А тепер за ці двадцять років зникло… А ще щось промайнуло майже зовсім непомітним для широкого загалу на початку дев'яностих в творчих потугах у Олега Бійми у телесеріалах «Злочин з багатьма невідомими», «Пасткою», «Островом любові» та іншими. Та зникло щоб час від часу з'являтися у творіннях короткого метра фестивалю «Відкрита ніч».
У середині ж 2000-х, після «Помаранчевої» революції теж зажевріло і завмерло наче дитина в утробі матері. З'являлись поодинокі рухи «Нескорений», «Украдене щастя», «Штольня», фільми Оксани Байрак та інші: не вельми відомі широкому загалу творіння. Та це тільки провісники народин нового українського кіно. І як тільки 2000-чні перетнули дев'ятий рік потуги посилилися. Україна потребувала нового рівновеликого зі світовим кіно нашого, українського. Вистріл відбувся відразу шедеврами світового рівня Михайла Іллєнка у 2012 році «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та у 2013-му «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва.
У важкий час, коли точиться неоголошена російсько-українська війна, хочеться підтримати українських воїнів – бодай чимось. Довкола цієї ідеї згуртувалася «поетична сотня» – автори, які присвячують свої твори захисникам України. Особисто я взяла участь у чотирьох волонтерських літературних проектах: «Воїнам світла» (Мукачеве, 2014 р.), «Живи, Надіє!» (Мукачеве, 2015), «Осінь у камуфляжі» (Кременчук, 2014) і «Він, вона і війна» (Кременчук, 2016). Все це – колективні поетичні збірки, організаторами і співавторами яких є волонтери з різних куточків України. Книги видані коштом самих авторів та меценатів з народу, які побажали підтримати проекти.
У Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкрилася персональна виставка вишитих картин «Душевна настроєвість Галини Корицької».
На Байковому кладовищі невідомі пограбували могилу видатної української поетеси Лесі Українки. Про це з посиланням на теелканал Еспресо повідомляє сайт zaxid.net.
Вандали викрали бронзові елементи з пам’ятника Лесі Українки. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група.
Могила поетеси Лесі Українки — пам’ятка історії національного значення, зведена 1913 року, розташована в Києві на Байковому кладовищі (старому), дільниці № 3.
У 1939 на могилі встановлений надгробний бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті, скульптором є Галина Петрашевич.
До слова, наприкінці березня в Києві невідомі облили червоною фарбою пам’ятник князю Володимиру та пам’ятник поетесі і громадській діячці Олені Телізі, який встановили наприкінці лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві.
21-23 березня 2017 року у конференц-центр Торгово-Промислової Палати України (м. Київ) пройшла 2-га "Міжнародна лабораторія підприємництва жінок" в регіоні Східного партнерства.
"Міжнародна лабораторія підприємництва жінок" надає підтримку подальшому розвитку партнерства в регіоні з метою просування політики в галузі підприємництва жінок.
Одним з учасниць "Лабораторія" була голова Спілки жінок м.Києва - Лідія Василівна Москаленко.
Українська письменниця, літературознавець, перекладач, журналістка, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Дзюба стала нещодавно лауреатом Міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна», який щороку визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології. Пані Тетяну нагороджено медаллю «Трудова Слава», з чим ми її і вітаємо!
Тетяна Дзюба – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, а також закордонних академій і спілок. Автор численних поетичних та літературознавчих творів. Її поезія перекладена багатьма іноземними мовами. Вона – лауреат премій імені Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших всеукраїнських і зарубіжних нагород.