Велике літературно-мистецьке свято вже традиційно відбулося в Ічні. Цього разу його організували разом об’єднання літераторів «Криниця», яке очолює відомий письменник і кінорежисер Станіслав Маринчик, та історико-краєзнавче товариство «Криниця» (керівник – знаний краєзнавець і літератор Микола Терещенко). Завітали й очільник райдержадміністрації Олександр Бондар та голова районної ради Григорій Герасименко – вони не «весільні генерали», а постійні учасники і співорганізатори таких творчих зустрічей. Місцева влада письменників поважає й дієво підтримує! Власне, і це свято відбулося в актовому залі райдержадміністрації. Людей прийшло багато – не було жодного вільного місця. Приїхали чудові гості з Києва та з Болівії. Все вдалося якнайліпше! Раз-по-раз лунали оплески, ічнянці та гості задоволено посміхалися. Спілкування було цікавим, жвавим, доброзичливим і відвертим.
Керівники місцевої влади урочисто вручили нагороди авторам книжок. Премію імені Степана Васильченка отримали фотожурналіст Микола Смілик та громадський діяч, активіст партії «Свобода» Олеся Реута, яка проникливо пише про наших земляків, котрі хоробро захищають Україну від окупантів на Донбасі. Також лауреатами премії імені Василя Чумака стали поети Наталія Черненко і Віктор Ковальовський, відомий і як автор та виконавець пісень.
А я вручив нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України: міжнародну медаль Олександра Довженка – заступникові голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівникові Ічнянського відділення Миколі Вощевському і краєзнавцеві Марії Вощевській; а нашу Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» одержала чарівна гостя з Болівії, член Міжнародної літературно-мистецької Академії України Галина Шитікова де Ескобар. Звісно, творча зустріч із талановитою та шляхетною письменницею, яка так любить Україну, стала родзинкою цього свята! Отож пропоную вашій увазі інтерв’ю з цікавою гостею.
10 лютого о 16.00 у приміщення видавництва «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) стартує Всеукраїнський поетично-музичний фестиваль «Віршень», який відбуватиметься 21 рік поспіль.
Так оригінально два десятиліття поспіль святкує свій день народження ініціатор фестивалю Сергій Пантюк. Вперше «Віршень» з’явився 1996 у Чернівцях, коли засновнику виповнилося 30 років. Відтоді фестиваль збирає поетів та музикантів, щоб допомогти талановитим авторам, які мешкають поза столицею, знайти своїх прихильників, формувати в Україні єдиного мистецького простору, сприятливого для творчого розвитку кожної особистості, яка прагне творити вітчизняну культуру, популяризувати українську поезію, авторську пісню та небанальну музику.
Цього року програма фестивалю виглядає отак:
На Дніпропетровщині оголосили імена переможців першого обласного патріотичного літературного конкурсу, який проходив в області наприкінці 2016-го. Досвідчені письменники і молоді автори-початківці у поетичних та прозових рядках розмірковували про подвиги героїв минувшини та сучасності. Усього було подано майже 100 робіт. Найкращі з них увійшли до альманаху «Степова Еллада».
На Дніпропетровщині підсумували патріотичний літературний конкурс. На нього подавалися оригінальні авторські матеріали, які раніше не друкувалися. Творчі доробки оцінювала конкурсна комісія: звертала увагу на оригінальність, креатив та тематику творів.
Літератори регіону змагалися у двох номінаціях – поезія та проза. Усього подали майже 100 робіт.
Відбулося вручення Міжнародної літературної премії «Воїн світла». За рішенням журі, премією нагороджені Михайло Скобла (Республіка Білорусь) за книжку есе «Саркофаги страху» та Микола Хомич (Україна) за роман «Загадка гробниці».
Книжка есеїстики блогера та ведучого білоруської служби радіо «Свобода» Михайла Скобли «Саркофаги страху» – це гостра полеміка з білоруським суспільством з приводу недобудованості національного проекту Республіки Білорусь, обережності білорусів у відстоюванні своєї свободи, абсурду в сучасній державній культурній політиці, ігнорування владою видатних постатей білоруської історії та інші постколоніальні явища білоруської дійсності.
Тернопільські мистці – художниця Марія Ділай і письменник Богдан Мельничук – упродовж кількох років підтримували творчі зв’язки. Вона, молода авторка, часто заходила до нього у редакцію “Тернопільського енциклопедичного словника” та журналу “Літературний Тернопіль”, бувала на презентаціях його книжок. Зокрема, під час представлення у прес-клубі газети “Вільного життя плюс” збірки новел “Зламані мальви” (2010 р.) демонструвала свій щойно написаний портрет славетної співачки Соломії Крушельницької. Богдан Мельничук, своєю чергою, захоплювався творчістю Марії Ділай, бував на всіх виставках, у яких вона брала участь, познайомив її з народним художником України, уродженцем Тернопільщини Іваном Марчуком, і вона бувала в його робітні у Києві, брала уроки майстерності.
Про літературу як анестезію, магічність (або відсутність такої) у процесі читання автором власних творів і про таємниці душезнавства розповів сучасний український письменник Степан Процюк.
— Творчість як стан: що відчуваєте, пишучи художній текст, і чим для вас є літературна творчість?
— Є письменники, котрі мучаться у процесі творення, інші ж кажуть, що той процес для них — велика радість. Мені ближче формулювання «літературна анестезія»: ніби хтось вприскує наркоз нечутливості свідомості до добра і зла і працює лише підсвідомість. А 90 % нашої психіки — робота підсвідомості. Гадаю, що найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту.
У списку 1000 найпопулярніших за 2016 рік в українській Вікіпедії статей — 179 стаття про людей, серед них 31 стаття про жінок.
З огляду на те, що близько 90% відвідувань української Вікіпедії здійснюється з території України — можна сміливо говорити, що саме ці жінки викликали в українців найбільшу зацікавленість.
Номер, Стаття, Число переглядів, % з мобільних пристроїв
У День Соборності України Громадський комітет премії ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» назвав її лауреатів 2017 року.
Ними стали:
- у номінації «Політик» – Юрій Шухевич, Герой України, народний депутат України;
- у номінації «За літературну творчість» – Василь Слапчук, відомий український поет,
прозаїк та критик;
19-21 січня у рамках проекту «У фокусі Україна. В кадрі — Буковина» у столичному Будинку кіно відбувся показ кінострічок, а саме:
17 січня в конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка відбувся вечір пам'яті «Колядин, колядин. Світ великий – я один…» до 30-х роковин трагічної загибелі чернігівського поета, художника, фотографа Григорія Хандоги (1932-1987).
Вечір розпочався із запалення свічки та вшанування пам'яті митця хвилиною мовчання.
Одним із направлень роботи бібліотеки є популяризація творчості талановитих митців Чернігівщини.
Художник, поет і фотограф Григорій Хандога належить до тих людей, котрі завжди залишаються вірними собі: своєму обдаруванню, своїй любові і своїм друзям. Митець залишався вірними своїй землі, природі рідній, зв'язок з котрою відчував раніше увесь його рід.
У Києві пропонують створити кілька дитячих майданчиків для дітей з інвалідністю. Ініціаторки проектів - кілька небайдужих мам, що виховують дітей з інвалідністю. Вони навіть об'єдналися і створили благодійний фонд "З теплом у серці". Про самі проекти, про благодійний фонд - у матеріалі Світлани Патри.
Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.
Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.
Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.