ПЕРЕДАЧА «КРИНИЦЯ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ», автор – Раїса Токар, Хмельницька ОДТРК «Поділля-Центр», 6 і 13 грудня 2015 рік.
- Чи мовчать музи, коли говорять гармати? Що турбує творчих людей у складний для країни час? Чи не припинилося літературне життя краю у складних умовах сьогодення? Про це – у нинішній нашій розмові, до якої я запросила відому на Поділлі поетесу, просвітницю, краєзнавицю, авторку багатьох збірок Любов Сердунич зі Старої Синяви. Вітаю, Любове Андріївно! Почнемо з Вашої творчости. Здається, що Ви щороку видаєте нову збірку. А цього року?
Вийшло 4 (72) число «Літературного Чернігова» за 2015 рік. В цьому випуску щоквартального мистецького журналу лiтературної спiлки «Чернiгiв» опубліковано:
ПОЕЗІЯ, ПРОЗА
Композитор Роман Коляда в ефірі телеканалу "112 Україна" розповів подробиці події.
Це було 18-го грудня, я повертався з Луцька Ковельским поїздом, де я тільки що зіграв свій творчий вечір. Поїзд приходить дуже рано, о 5:58. В 5:30 з динаміка мені у вухо почав кричати Михайло Круг про свої «золоті куполи», які у нього «на грудях наколоті». Зрозуміло, за 20 хвилин до приходу поїзда немає коли шукати начальника поїзда. Тому я просто звернув гучність. У мене виникло питання: цей поїзд – зек, який відкинувся з зони, або що взагалі відбувається?
Вірш присвячений добровольцеві, старшині Максимові Ридзаничу, 1977 р.н., який загинув 20 березня 2015 у районі аеропорту Донецька, під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля села Опитне Ясинуватського району Донецької області, потрапивши в засідку російських диверсантів і прикриваючи своїх побратимів. Залишилася дружина та троє дітей, двоє синів 12 і 9 років та 10-річна донька.
Більше див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ридзанич_Максим_Володимирович
Прощай, мій братику! Я впевнений – побачу,
Як тільки Він на те свою погоду дасть…
Прощай, браточку! І за всі земні невдачі,
За те, що ти зробив, – Господь воздасть!
За бажанням учасників IV-го міжнародного конкурсу короткого оповідання «Zeitglas-2015», вийшов друком спеціальний випуск ВІСНИКу конкурсу. Це – об'ємний фоліант у 640 сторінок.
Докладно про ВІСНИК на сайті: http://zeitglas.io.ua/…
Ювілейний лоскіт сувенірів
Невибагливо займає у квартирі
Для дрібничок зібраний стелаж.
Долучитись захотілося аж-аж
До подібних збірок чи добірок,
Необмежених умовностями міри.
Замальовки кращають тихцем,
Бо відміряні умовним олівцем
На компакті об’ємів квартирних,
Де волхви не клали ладану і смирни,
А піднесли тонко сувенір.
Саме він не розповзається надмір
Для вмикання атмосфери свята,
На якому випадковостей загата,
Нібито повітряний пузир,
Встигла лопнути у просторі квартир.
На музичних телеканалах України новорічна прем’єра – новий кліп співака та композитора, переможця проекту «Голос країни» Павла Табакова «З Новим роком!». Напередодні 2016-го року це веселе та позитивне відео неодмінно додасть українцям святкового настрою!
Осінній сірий та сирий день… Але це – за вікнами дніпропетровської Центральної міської бібліотеки. А тут, у затишному актовому залі, світло і радісно. Тут – свято, день народження. І це не звичайний день народження, а ювілей. Дніпропетровській обласній організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» (ДОО ВТС КЛУ) – 5 років! Вже 5!!
Тому в залі така радісна атмосфера. Адже тут зібралися не тільки ювіляри, а й друзі організації, шанувальники творчості її членів.
Звіт про роботу творчого осередку, з яким виступила голова ДОО ВТС КЛУ Людмила Некрасовська, зал слухав, затамувавши подих. Ось лише невеличка цитата з виступу Людмили, але в ній так ємко, стисло перераховані (і аж ніяк не всі!) наші досягнення:
"Білолиця красуня зима". Музика, гітара, вокал - Віктор Ліфанчук. Вірші - Лариса Петрова.
Рецензія на книгу Елли Леус «Кат»
Леус, Елла. Кат / Елла Леус. – К.: Український пріоритет, 2014. – 240 с.
Людина – це канат,
натягнутий між твариною і надлюдиною, –
канат над прірвою.
Ніцше
Правда завжди лякає.
Елла Леус