Публікації

Іронія долі по-чернігівськи

Ще ніколи в житті 34-літній Ростислав Скляренко не почувався таким самотнім. Він розгублено тупцював перед дверима власної квартири, раз-по-раз поглядаючи на годинник. До опівночі – якихось п’ятнадцять хвилин, а міцні двері замкнені аж на три замки. Можливо, з одним він би ще впорався, але з трьома... Тут би й Володя Кличко руками розвів! А все Аліна – закомандувала, щоб Ростик поставив надійніші двері, які б замикалися по-людському... Що ж тепер робити? По-перше, Новий рік, по-друге, холодно і їсти хочеться! Коли Ростислав Сергійович нервував, у нього неодмінно з’являвся страшенний апетит; а зараз він був у розпачі – і куди в дідька поділися ті ключі?

Пряшівський театр імені Духновича вступив у новий сезон із українською прем'єрою

Театр імені Олександра Духновича (до 1989 року – Український національний театр) у Пряшеві – один з найдавніших українських професіональних театрів за межами України і єдиний у Європі. У п’ятницю 17 жовтня 395-ою прем’єрою він вступив у 69-ий сезон.

Від 1990 року театр щороку ставить 4-5 п’єс русинською мовою. В останні три роки на вимогу української громади – по одній виставі українською літературною мовою. Новою прем’єрою театру була п’єса сучасної київської письменниці Наталії Уварової «Шахрайки» з 2007 року, поставлена гостюючим режисером Яною Трущинською-Сивою, яка у грудні минулого року на сцені того ж театру поставила п’єсу Олександра Денисенка „Самотність” (про останні роки життя Т. Шевченка у Санкт-Петербурзі), а позаминулого року – „Тіні забутих предків” (на мотиви одно йменної повісті М. Коцюбинського). Обі – з немалим успіхом.

Святий Миколай – воїнам

Іде незакінчена національно-визвольна війна, яка продовжується майже 360 років з одним ворогом. На превеликий жаль, не всі українці розуміють, хто саме є ворогом у цій війні, і пропаганда, яка іде із сусідньої держави наповнює мізки людей брехнею і облудою. Головне завдання митців, науковців та всієї інтелігенції України донести в цих складних умовах слово, покликане правдою та зігріте серцем.

На прохання Міністерства оборони екс-міністр культури України Євген Нищук ініціював довготривалий проект «Митці на лінії вогню» і найпершим кроком була поїздка діячів культури на передову і блокпости по всій  зоні АТО під назвою «Святий Миколай – воїнам».  За словами  військового координатора проекту капітана Сергія Громового, зусилля артволонтерів спрямовувались в першу чергу на зустрічі саме з тими вояками, що тривалий час перебувають на передовій і як ніколи потребують духовного, родинного спілкування. Отож, щирість, природність і непідробне піднесення було основою зустрічей.

Олександр Афонін: «Держава повинна займатися популяризацією читання, а не фінансувати видання книжок»

Олександр Афонін знає про сучасний стан книжки в Україні від А до Я. «А» — це Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка переобирає його президентом 20 років поспіль. «Я» — ліричний герой його віршів українською і російською. Вірші соціальні до сарказму або мелодійні настільки, що стають піснями. Пан Олександр має своє законсервоване видавництво, адже на громадській посаді не можна займатися бізнесом. Олександр Афонін працює під гаслом «Повернімо суспільству книгу, нації розум, Україні майбутнє».

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, ми запитали у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко.

Як святкують новий рік

При всьому розмаїтті, новорічні свята в різних країнах мають спільні риси: це прощання зі старим роком, сподівання, що неприємності залишаться в минулому, а в новому році все зміниться на краще. Але, незважаючи на це, кожна країна дотримується своїх традицій.

У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи – монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.

У Франції під Новий рік запікають у пряник біб (на щастя). А традиційний новорічний подарунок у сільській місцевості – колесо.

Успішна ініціатива: Мистецький портал «Жінка–УКРАЇНКА»

Основним на порталі є розділ «Українки», в якому розміщено надіслані «героїнями» й схвалені редколегією порталу їх власні біографії, зразки творчості, роздуми, світлини для фотоальбому та рецепти їх улюблених страв. Розділ «Гості порталу» присвячений творчості чоловіків. На порталі є стрічка мистецьких новин та анонсів, рецензій на літературні твори та культурно-мистецькі заходи. Портал є організатором музично-поетичних, благодійних заходів, творчих конкурсів, марафонів. Проведені творчі вечори митців в Українському домі, в НСПУ, «Майстер-класі», в п’яти областях України.

Що стало причиною ініціативи, як виникла ідея її реалізації.

Духовна тотальність

до 65-річчя Асоціації композиторів Дніпропетровської обласної організації Національної всеукраїнської музичної спілки (ДОО НВМС)

Без музики не може прожити жодна людина на Землі, навіть рослини і тварини ростуть швидше під час мелодійної музики. Якщо Ви – постійний відвідувач музичних заходів, то вже почули аромат першого дотику до чудесного мистецтва звуків, а потім, можливо, й самі станете музикантом, співаком чи композитором. Дехто захопиться серйозною музикою, а хто легкою, естрадною, джазовою музикою. А хтось захоче взнати, як дружить Слово, Музика і Палітра барв.

Саме таке свято нещодавно пройшло в нашому місті – 65-річчя Асоціації композиторів ДОО НВМС, яке розпочалось 27 жовтня 2014 р. у дніпропетровському Будинку вчених Презентацією нотної збірки члена НВМС Валентини Фалькової «Романси Срібного століття». Потім твори композиторів Асоціації для дітей і юнацтва пролунали в Дніпропетровській дитячій музичній школі (ДДМШ) № 2; 29 листопада композитори відкрили свої музичні серця ветеранам міста в Палаці студентів. 

Антон Мартинов: «Найкраща допомога українському книговидавництву – не заважайте!»

Сьогодні питання українського культурного та інтелектуального продукту, а отже, захист української книги, кіновиробництва, музики, тощо, стає питанням національної безпеки.

В період Януковича під приводом «двомовності» були згорнуті всі державні програми підтримки українського національного культурного виробника. Зараз знову задекларовано намір сприяти розвитку українського духовного продукту.

Видавництво «Наш Формат» – український проект, що друкує і найкращі світові бестселери, і твори українських авторів. Серед останніх: біографія Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи», збірка «(R)Еволюція духу» - спогади учасників подій на Майдані, «Величні за власним вибором» - культовий бестселер ділової літератури Джима Коллінза, «Жлобологія» та інші.

Поговорити про те, що відбувається в українському книговидавництві, якої підтримки від держави та споживачів потребує українська книга, я запросила директора видавництва Антона Мартинова.

Мощі святої великомучениці Варвари

В царство Максиміана, нечестивого царя римського був на сході один чоловік знатний і багатий і славний, на ім’я Діоскор, родом і зловірством — еллін, котрий жив в Іліополі. Мав він доньку на ім’я Варвара, котру беріг як зіницю ока, бо не мав більше дітей, а лиш її одну. Коли почала підростати, стала з лиця вельми крaсна, і не було рівною їй за красою дівчини в усій тій країні.

Тому отець її збудував для неї високий стовп вигадливої будови, а на стовпі влаштував помешкання прекрасні, і в них зачинив доньку свою Варвару, приставивши до неї добрих виховательок і рабинь, бо мати її вже померла. Зробив це, аби не бачили такої її краси прості та низькородні люди, бо вважав їхні очі недостойними бачити прекрасне обличчя доньки його. Живучи в тій палаті на високому стовпі, отроковиця втішалася, дивлячись з висоти на верхнє і нижнє творіння Боже — на світлість небесну і на красу земну.

«Поетичний рушник» розіслали над Україною

OLYMPUS DIGITAL CAMERA 4-5 грудня 2014 року гостинна Обухівська земля вітала учасників і гостей поетичного фестивалю «Поетичний рушник».

7 грудня – День Великомучениці Катерини

Свята великомученицяСВЯТО ДІВОЧОЇ ДОЛІ

      (Катерининські вечорниці)

У кожної людини є своя Доля, яка народжується разом з нею і супроводжує її упродовж усього життя, до самої смерті. Цієї фатальної сили не можна ні оминути, ні уникнути. «Від Долі не втечеш, ні сховаєшся, а свого судженого і конем не об’їдеш» – кажуть в народі. А ще Доля буває не тільки доброю, а й лихою недолею, тобто бідою, а злидні – то її діти. Реальне і містичне зливається у житті в єдине ціле, тому наші предки вірили у надприродну силу, обожнювали і боялися її, а, щоб задобрити, приносили всілякі жертви, а також проводили урочистості з магічними ритуалами і піснеспівами.

Об'єднати вміст