Жінка-УКРАЇНКА

Свята на честь Пречистої Діви Марії, так звані Богородичні, пришли до нас із Греції і набули українського забарвлення. Вони входять до літургійного року, тобто дванадцяти основних празників Господніх, що відзначаються Християнською церквою.

Покрова,  Покрівонька... Свято ре­лігійне й побутове, родинне, жіноче, ко­зацьке, історичне. В Україні воно шанується з прадав­ніх часів: Християнська традиція пе­реплелася з народною і перетворила­ся в улюблене свято, а культ Богородиці поступово знайшов вдячний грунт у  звичаєвій обрядовості.

Інтерв'ю Євгена Букета із Юрієм та Тетяною Пероганичами про портал «Жінка–УКРАЇНКА» опубліковане в 41  числі (за 10-16 жовтня 2014) газети «Культура і життя».   

Думками про портал також діляться його учасниці Ярина Мавка, Оксана Маковець, Ірина Зінковська і Світлана Мирвода. 

Єлизавета Стрий – студентка 3-го курсу Києво-Могилянської академії. Мистецтво в житті дівчини було і залишається знаковим явищем. Воно й не  дивно, бо з раннього дитинства Ліза грає на фортепіано, є переможцем низки музичних конкурсів, серед яких – і міжнародні; пише вірші і прозу, а також любить організовувати цікаві мистецькі заходи. Всеукраїнський благодійний інтернет-аукціон «Митець до кави», перший етап якого «розвіртуалізувався» 5 жовтня в Будинку письменників НСПУ – перший масштабний проект талановитої дівчини.

Наша коротка розмова саме про це.

- Як виникла ідея проведення благодійної акції «Митці до кави»?

Чудового погожого дня, 26 вересня 2014 року, в рамках спільного проекту «Культура +» галереї «Аrka», телеканалу «Культура» та Національного музею медицини України відкрилася виставка художника Олександра Юрченка «Вандри». Серед полотен представлені пленерні пейзажі та «фігуративні» полотна. Слоган виставки – «Вандри по-українськи!» Організатором виставки є галерея «Аrka» та її незмінний керівник і гостинний господар – Руслан Руно. А незмінними медійними партнерами заходів галереї «Arka» є, зокрема, телеканал «Культура» та Імідж-центр Університету «Україна».

Сьогодні закінчила свій екскурс у світ поетичної таїни Григорія Панченка із м. Ржищів Київської області. Помер він влітку цього року, і я не зможу ніколи сказати йому своє дякую. Але і промовчати також не можу. Бо зачепило, збентежило, вернуло у світ дитинства, змусило замислитися - заради чого все таки живе людина на цій землі… Тому і висловлюю свою вдячність у цих ось рядках.

П’ять збірок поезій поета в яких він жив, працював, ростив синів, кохав дружину, любив життя, людей... Писав… Але чомусь не давав інтерв’ю, не брав участі в літературному житті, ніби сумнівався в своїх творчих можливостях. Мабуть тому й першу збірку назвав «Чи можна взятись за перо?». І добре, що таки взявся.