Він проводився міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas».
Це літературне змагання поетів відбувалося відповідно темі  ліричного віршу «Хто жив із книгою, той двічі жив».

У визначений термін  (із 5 січня по 31 травня 2016 року) до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"
надійшло загалом  1022 твори сучасних авторів з України та зарубіжжя. До конкурсного розгляду було узято
105.

Твори було оприлюднено у спец-випуску «Вісника конкурсу», на сторінках  журналу "Склянка часу*Zeitglas" (№№ 77 та 78) та в альманасі «Скіфія-2015-Весна».

Переможцем конкурсу визнано поета Володимира Утки-Отки (м. Маріуполь, Донецька область.) за твір «Бібліотека».

Друге місце: Матузок Любов ( м.Ромни, Сумської область.) за вірш «Шафа книжкова – світлина з дитячих років».

Про українських письменників - переможців Коронації слова: відеоогляд від 12 липня 2016 року

Короновані словом

«…книжки на те пишуть, щоб їх читати,
а на те читаються, щоб роздумати прочитане»

Іван Франко

Коронація слова — міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Проект Тетяни та Юрія Логушів. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п'єсами. Конкурс заснований в 1999 році як спільний проект компанії «Крафт Фудз Україна» з телеканалом «1+1» як конкурс романів та кіносценаріїв. Нині генеральним інформаційним партнером конкурсу виступає телеканал «Інтер».

Письменники з України, Канади та Німеччини стали лауреатами премії «Золотий асик» у Казахстані. Нині відзначено відомого українського поета, прозаїка, критика, науковця, Шевченківського лауреата Василя Слапчука, письменницю, кіносценариста, головного редактора журналу «Новий Світ» Олену Жукову (нині вона мешкає в Канаді, а родом – з України), головного редактора газети «Перекрёсток Виннипег», заступника головного редактора журналу «Новий Світ», письменника та публіциста Михайла Співака (Канада) і знаного верхньолужицького, німецького поета, громадського діяча Бенедикта Дирліха.

15-16 липня українські лідери-експати під час III Форуму Global Ukrainians складуть рекомендації для уряду щодо більш ефективного просування інтересів України по всьому світу.

Організатори Форуму – мережа молодих високоосвічених українських лідерів-експатів, які мають міжнародний досвід та глобальне мислення. Форум Global Ukrainians створює комунікаційну платформу для українців із США, Канади, Австралії, Японії, країн ЄС, Азії, Африки та арабського світу.

Під час форуму планують визначити, як максимально ефективно слід використати інтелектуальний ресурс українських лідерів по всьому світу для реформування України.

Iніціаторка та співзасновниця Форуму Global Ukrainians Віолета Москалу наголошує:

До виходу книги поезії, п’єс і перекладів «Осінь дорослої жінки» Тетяни Череп-Пероганич

«Життя дуже коротке, тому починайте з десерту». Ці слова Барбри Стрейзанд спали на думку, коли я почала читати книгу поезії, п’єс і перекладів «Осінь дорослої жінки» знаної киянки Тетяни Череп-Пероганич – розумної, цілісної, цікавої, творчої жінки.

Почала з «десерту» – з кінця книги, де вишикувалися переклади самобутніх поетичних замальовок поетеси польською і болгарською мовами:

– Дочко, та перестань нарешті називати мене тим дурним словом – мадре. Скільки можна! Он уже сусіди підсміюватися почали…

– Мадре, не треба так нервуватись. Я тобі вже сотню разів казала, що італійською то означає – мати. А ми ж на Європу рівняємося.

– Ти ж зараз не в Італії, Людо, а вдома, у рідному селі. Тут, де народилася,де корову пасла, до школи ходила…

– Та я за десять років гарування в Італії вже так призвичаїлася до того madre, що воно мені досі у вухах дзвенить.

– У вухах хай дзвенить, а на язик не випускай. Бо надто вже смішно звучить: мадре Наталка. Ще прозивати мене так почнуть.

– Добре, мад… мамо, спробую відівчитися. То не важко. А все інше…

– Що маєш на увазі, Людо?

– Вибач, але… Брудно ви живете.

– Тобто?

Євген Баран – критик, літературознавець, есеїст. Автор більше десяти книг. Лауреат всеукраїнських і міжнародних літературних премій. Заслужений працівник культури України. Живе і  працює в Івано-Франківську.

БРЮҐҐЕНІЗМИ 11

• Сьогодні їхав у Городенку, і не доїхав. В міському автобусі вкрали гроші. Ніц не маю проти злодіїв, але мали би красти не в нас...

• Зранку на роботі декілька хвилин говорив із одним гарним чоловіком, кількамісячне перебування у т.зв. владі його не розбестило.
  - Як живете?
  - Звично, у суєті.
  - Ви стали філософом.
  - Ця держава спонукає стати або злодієм, або філософом. Кожний вибирає своє, - відповів я...

Ошатно видана книжка «Служити народу – найвища честь!» — унікальне  історико-художнє видання, якому може позаздрити будь яка область України, та й не тільки України. Адже в ній йде мова про дипломатів і послів, котрі народилися на Чернігівщині.

Нариси охопили період від Козаччини до сьогодення. Читачі з неослабним  інтересом прочитають нариси про Івана Гирю і Романа Катіржного — послів гетьмана Богдана Хмельницького на перемовинах з Річчю Посполитою та Івана Биховця — дипломата часів Івана Мазепи, посла Російської імперії в Неаполітанському королівстві, Данії, Швеції та Австрії  Андрія Розумовського, посла УНР у Румунії і Угорщині Миколу Ґалагана, Віце-консула у Косово-Митровиці Григорія Щербину, убитого фанатиком і урочисто похованого в Чернігові, Голову Надзвичайної Дипломатичної Місії України в Франції у 1918 році Миколу Могилянського, Надзвичайного і Повноважного Посла СРСР у Румунії Василя Дрозденка та сучасних дипломатів України — Володимира Желібу, Михайла Дашкевича, Левка Лук’яненка, Івана Майдана, Анатолія Дроня, Віталія Бойка Миколу Селівона, Георгія Ільченка та інших. Всього про 32 послів і генеральних консулів.

Маркіян Свято у авторській програмі Валентини Громової «Мистецька палітра» на Чернігівському обласному радіо. Червень 2016.

Зустрічайте повну електронну версію щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №2 (74), квітень-червень 2016.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ, ПРОЗА

• Дмитро Кремінь. Поезія
• Анастасія Юник. Новели 
• Ігор Фарина. Поезія 
• Станіслав Шевченко. З садів земних і небесних. Поезія
• Михась Ткач. На призабутій дорозі. Новела 
• Ірина Васильківська. Жіноча доля. Поезія
• Віталій Леус. Шрам на серці. (Уривок з повісті) 
• Михайло Кушніренко. Ніхто, окрім нас. Поезія
• Оксана Неділько. Новели
• Дмитро Мельниченко. Поезія
• Валерій Конаш.  Нірвана. П’єса (Закінчення. Початок – число 1 (73) за 2016 р.) 
• Петро Пулінець. Поезія. 
• Володимир Фриз. Історії неповторного Подолу. 
• Анатолій Редько. Поезія. 
• Ілля Левченко. Історія одного роду
• Ісаак Клейнер. Поезія.