Вірші/пісні

***

Попід кожним масна калюжа,
У судомах заклякли м’язи.
Обліковці рахують тушами
м’ясиво.
На землистих обличчях гулі,
Неприкаяні в корчах душі.
Облік скону: життя рахуємо
тушами.

Можна з упевненістю сказати, що травень – один із найулюбленіших місяців українців. Окрім того, що душа ладна співати, щодня милуючись зеленими деревами та різнобарвними квітами, так ще й стільки пам’ятних та святкових днів! От і Університет «Україна» не зрадив добрій традиції та провів своє, спільне для всеукраїнської спільноти «УУ-шників», свято – гала-концерт ХІІІ Фестивалю студентської творчості «Університетське літо – 2016». Та ще й з незнаним досі розмахом – у самому серці Києва!

21 травня 2016 року довкола сцени літньої естради «Мушля» у Маріїнському парку (вул. Грушевького, 5) було не проштовхнутися: безліч усміхнених людей різного віку з задоволенням проводили тут свій вихідний день. А завдяки тому, що своєрідним дрес-кодом заходу стало вбрання з елементами національної вишивки чи символіки, було відчуття, ніби всі присутні – члени однієї великої української університетської родини.

Травневий вітер приніс шанувальникам поезії та музики чудову подію - у київському Музеї Лесі Українки  відбувся творчий вечір унікальної людини – поета, публіциста, громадського діяча, історика, краєзнавця Володимира Сінчука. Відкрив святкове дійство всесвітньо відомий український поет, кіносценарист, публіцист, Герой України Іван Драч, розкриваючи слухачам неповторну палітру поезій Сінчука, згадуючи босоноге дитинство, яке було таким схожим у  обох поетів:

До мами прикотитись сонцем,
Чи на лозині прискакати,
Маленьким яснооким хлопцем
Зайти в чубату нашу хату.

***

До Дня захисту дітей Творче об'єднання дитячих письменників КО НСПУ ініціює доброчинну акцію – збір книг для столичної школи-інтернату №2. Бажаючі взяти участь в акції можуть принести нові книги безпосередньо в Спілку (Банкова, 2), або ж передати книжкові пакуночки партнерам акції - Національному музею літератури України та бібліотеці імені М. Реріха. Список учасників акції опублікуємо.

Чи не кожа дівчина мріє одягнути весільну сукню. Один раз у житті. Попри те, що у день весілля кожна наречена – найпрекрасніша, утім повторювати цей досвід знову ніхто не хоче. Бо ж стаючи на весільний рушник, пара прагне прожити разом усе життя. Втім, молоді дружини Хмельницького, котрі упродовж минулого року відгуляли весілля зі своїми коханими, залишаючись у щасливому шлюбі, отримали нагоду знову відчути себе нареченими. А ще – артистками, а ще – учасницями конкурсу... І отут я не впевнена, чи варто вживати лише словосполучення «конкурсу краси»?

Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця». У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».

Пропонуємо до уваги читачів твори Оксани РИБАСЬ (Стогній), які увійшли до альманаха.

Оксана Рибась (Стогній) – поет, філолог, психолог. Аспірантка Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Переможець літературних конкурсів «Об’єднаймося ж, брати мої» (2007), «Батл-поет-шоу» (2014) та ін. Сертифікований арт-терапевт. Куратор проекту «Словотерапія». Дійсний член Асоціації глибинної психології «Теурунг».

12 червня 2016 року в Музеї Лисенка, Київ, планується п'ятий концерт проекту «Світова класика українською» — «Перлини класицизму — Бортнянський, Моцарт, Бетховен» . Початок о 15-й годині.

Планується виконати такі твори:

Д. Бортнянський — романс «Мені Ісмена серцем вірить», арія Анетти та арія Бабетти з опери «Свято Сенйора» (перекладач - Борис Тен), арія Саншетти з опери «Син-суперник» (перекладач - Максим Стріха). 

В. А. Моцарт — арія Фігаро з опери «Весілля Фігаро», арії Таміно та Паміни з опери «Чарівна флейта» (перекладач Є. Дроб'язко), арія донни Ельвіри з опери  «Дон Жуан» (перекладач М. Лукаш), 

Людвіг ван Бетховен - романси «Бабак», «Про смерть», «Насолода смутку», «Мінйьон», пісня Гретхен «Жив був король багатий» (переклади Дм.Ревуцького і М.Рильського). 

Участь братимуть заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужена артистка України  Наталія Кречко, солістка київської опери Жанна Закрасняна, лауреати міжн. конкурсів Маркіян Свято, Роман Шнуренко, Оксана Євсюкова, а також студенти КНУКіМу І. Терлецька, Л. Романська, К.Омелянчук. За фортепіано — Андрій Бондаренко.

Про Надію Галковську заговорили понад двадцять років тому — написаний нею вірш «Козачка» раптово, з благословення чернігівського композитора Миколи Збарацького, став піснею, одною з тих пісень, з яких, власне, й народжувалась Україна, як незалежна держава. А потім, з мелодійного голосу незабутньої Раїси Кириченко, пісня полинула світами — від Америки та Канади до Австралії.  

У 1994 році вийшла перша книжка Надії, яка теж називалася «Козачка». Я, як її редактор, вже тоді відкрив оригінальний поетичний світ авторки, її потяг до музики (вона має музичну і філологічну освіту), коли рядок лягає на папір, мов звук на нотний стан. Ось хоч би перші строфи вірша про дерев’яний храм у Седневі:
 

Олександра Малаш – автор оповідань для дітей: «Янголи існують» (збірка «Усі ми родом з дитинства. Добра казка», Хмельницький, 2012), «Зроби добро першим», «На півдорозі», «Десь тут була рукавичка» (надруковано у номерах журналу «Зернятко», 2014), «Максимкові олівці» (журнал «Мамине сонечко», 2015), есе «День, який я найбільше люблю» (тематична збірка «Люблю тебе, мамо!», Львів, 2015).

Повість «Коли моя мати співає» надрукована у журналі «Дніпро» (січень 2016).

КОЛИ МОЯ МАТИ СПІВАЄ