Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.
От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.
Зустрічайте повну електронну версію щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №2 (74), квітень-червень 2016.
ЗМІСТ
ПОЕЗІЯ, ПРОЗА
Міжнародна літературно-мистецька Академія України втретє назвала відомих патріотів (письменників, журналістів, видавців, громадських діячів, меценатів), удостоєних щойно міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені:
1. Грузинський та український поет, перекладач, літературознавець (доктор філологічних наук, професор), дипломат, державний та громадський діяч Рауль Чілачава;
2. Поет, головний редактор газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко;
3. Літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран;
4. Письменник, голова Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач;
5. Заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський;
6. Письменник, перекладач, дипломат Сергій Борщевський;
Відома українська письменниця та перекладач Анна Багряна, котра зараз мешкає в Болгарії, презентувала у Чернігові свої нові книжки. Зацікавлення до цієї імпрези було великим – чарівну гостю справедливо вважають нашим послом на Балканах. Анна вийшла заміж за видатного болгарського поета Димитра Христова. Шість років сім’я жила в Македонії, де Димитр очолював культурний центр Болгарії у цій країні. У них народилася донька Оксаночка, до речі, громадянка України. Зараз, у свої три роки, Оксанка добре розуміє українську і говорить нею, адже це – її рідна мова. І на запитання, ким вона стане, як виросте, впевнено відповідає: «Українкою». Хоч, звісно, болгарська мова у родині теж звучить постійно. Дружна сім’я завжди разом відзначає українські та болгарські свята. Нині родина переїхала мешкати до Болгарії, де Димитр Христов працює в Спілці болгарських письменників.
Знаний український письменник, голова Літературної спілки «Чернігів» та головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач став лауреатом державної літературної премії імені Олеся Гончара. Так високо оцінено його книжку новел і оповідань «Хочеться грози». Також цьогорічним лауреатом цієї престижної нагороди став Шевченківський лауреат, відомий письменник із Луцька, член Чернігівського інтелектуального центру Василь Слапчук. Його відзначено за роман «Та сама курява дороги», який побачив світ у видавництві «Український пріоритет».
У Чернігові прекрасно вшанували видатного земляка Леоніда Глібова. Класик був би щиро задоволений, адже в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка водночас відзначали початок весни, всесвітній день письменника, а головне – день народження видатного українського поета, байкаря, журналіста, видавця, автора геніальної пісні «Стоїть гора високая». Урочисто нагородили цьогорічних лауреатів престижної премії імені Леоніда Глібова.
Цю почесну нагороду заснували МГО Літературна спілка «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів» 2002 року.
Премія присуджується авторам за кращі твори, видані протягом трьох минулих років, а також – митцям, меценатам, громадським діячам з України та закордону, – у день народження Леоніда Глібова в номінаціях: «Поезія», «Проза», «Літературознавство», «Краєзнавство», «Мистецтво», «Благодійна та громадська діяльність».
Серед лауреатів минулих років – письменники Василь Струтинський, Володимир Сапон, Тетяна та Сергій Дзюби, Василь Слапчук, Іван Корсак, Олександр Деко, Микола Максимець, Олександр Забарний, Олексій Брик, Микола Лелюк, Віталій Леус, Ніна Ткаченко, Олеся Білоцвіт, Василь Буденний, Валентина Михайленко, Віталій Божок, Владислав Савенок, директор музею Михайла Коцюбинського Ігор Коцюбинський, науковець Володимир Кузьменко, дослідник козацької доби Сергій Павленко, художник Володимир Яковенко, фотожурналісти Ігор Волосянкін і Мар’яна Харді, співачка народних пісень Тетяна Олійник, Чернігівський академічний народний хор (художній керівник – заслужений діяч мистецтв Володимир Коцур), капела бандуристів імені Остапа Вересая (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ, хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ), меценат і громадський діяч Олександр Шкурат.
«Зойк сови» – так називається нова книжка відомого українського письменника Михася Ткача, до якої увійшли оповідання про тривожне сьогодення, нелегкий час для нашого народу – новітню війну, яку нав’язала нам Росія на Сході України, про патріотів, їх мужність, і біль матерів. Отож пропонуємо вашій увазі одну з новел, створену за реальними подіями.
Зойк сови
Незбагненним видавалося Іллі те, що з ним трапилося. Бачити себе таким, яким став, який є, відчувати, що твоє тіло не придатне до повноцінного існування, було не з легких випробувань, віртуально складне. Тепер він не увесь, а тільки половина – ні стати у повний зріст, ні зістрибнути з ліжка. Хіба що покотитися, як відомий персонаж з народної казки «Колобок» і то тільки згори. Ця іронія з’являлася у Іллі не раз. Він ніяк не міг змиритися з цим моторошним становищем, принаймні пристосуватися до нього. Час губився десь за стінами палати, плелися чергами думки щодня, а то й безсонними ночами, тужні, докучні, в уяві відтворювалися часом події минулого, повторювалися, доповнювалися – і з цього складалося його життя у шпиталі. І хоч воно народжувалося з пережитої реальності, однак було вже минуле, дещо ілюзійне, уподібнене до кошмарного сну. Йому страшенно не хотілося показуватися таким як є на люди: комплексував, малів, упосліджував себе невиправдано, однак вельми кортіло потрапити додому. Просився – і лікарі на це зважили.
Вийшло 4 (72) число «Літературного Чернігова» за 2015 рік. В цьому випуску щоквартального мистецького журналу лiтературної спiлки «Чернiгiв» опубліковано:
ПОЕЗІЯ, ПРОЗА
У чернігівській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського – чимало книжок відомих земляків. А один із найпопулярніших письменників нашого Придесення – Михась Ткач. Це – великий подвижник, який уже багато років очолює Літературну спілку «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів», активно пропагуючи сучасну українську літературу та творчість земляків. Він – член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародних та всеукраїнських літературних нагород.
Так красиво називається нова книжка нашого земляка – письменника, журналіста, головного редактора відомого чернівецького видавництва «Букрек» Миколи Максимця. Микола Миколайович уже тривалий час мешкає на Буковині, однак щороку приїздить на рідну Чернігівщину, де живуть його близькі. І завжди він – бажаний гість у школах, бібліотеках, музеях Придесення, бо з розумною та шляхетною людиною і поспілкуватися приємно. До того ж, Микола Максимець щедро дарує землякам дуже ошатні книжки, видані «Букреком».
У журналі подано добірки поезій Наталії Матюх, Володимира Ільїна із післямовою Сергія Цушка, Лариси Ткач, Валентини Михайленко, Миколи Курилова та вірші з поетичної спадщини Ярослава Павуляка. Також друкується перша книга поеми «Пан Тадеуш» польського класика Адама Міцкевича в перекладі Володимира Фриза, вірші сучасного болгарського поета Бояна Ангелова в перекладі Анни Багряної.
Проза представлена оповіданнями Людмили Лаврентьєвої, Тетяни Лепської, Михайла Руденка, Михася Ткача, Анатолія Ролика та уривком з роману «В’язень темряви» Леоніда Луцюка.