Жаданим гостем вихованців Виноградівського ВПУ-34 недавно став провідний етнограф і фольклорист народнопоетичної творчості Срібної Землі, автор майже сотні книг, ювіляр Іван Хланта. У світлиці людської мудрості цього навчального закладу на зустріч з людиною-легендою, уславленою особистістю, яка понад піввіку слухає і сприймає гомін віків і з небуття повертає призабуті в часі народні скарби, зібралася майже сотня друго- та третьокурсників.
З 11 по 20 травня на кіноринку 69-го Каннського міжнародного кінофестивалю працюватиме Український павільйон та відбуватимуться інші заходи, пов’язані з українським кіно: розповсюджуватимуться інформаційні матеріали, проводитимуться презентації та зустрічі.
Відома українська письменниця та перекладач Анна Багряна, котра зараз мешкає в Болгарії, презентувала у Чернігові свої нові книжки. Зацікавлення до цієї імпрези було великим – чарівну гостю справедливо вважають нашим послом на Балканах. Анна вийшла заміж за видатного болгарського поета Димитра Христова. Шість років сім’я жила в Македонії, де Димитр очолював культурний центр Болгарії у цій країні. У них народилася донька Оксаночка, до речі, громадянка України. Зараз, у свої три роки, Оксанка добре розуміє українську і говорить нею, адже це – її рідна мова. І на запитання, ким вона стане, як виросте, впевнено відповідає: «Українкою». Хоч, звісно, болгарська мова у родині теж звучить постійно. Дружна сім’я завжди разом відзначає українські та болгарські свята. Нині родина переїхала мешкати до Болгарії, де Димитр Христов працює в Спілці болгарських письменників.
6 травня Православна церква відзначає день Cвятого Великомученика Юрія-Георгія Переможця, або по-народному – «Побідоносця». За християнською легендою сміливий лицар Юрій вбив триголового вогненного змія-дракона, врятувавши доньку лівійського царя. За іншими переказами, Юрій був страчений персами за християнську віру. Це свято шановане у всьому слов’янському світі і, звичайно, в Україні, хоча воно прийшло до нас із Греції десь у ІV ст. н. е.
Є два дні, приурочені Юрієві, – свято весняне й осіннє. Про це складене прислів’я: «один – голодний, другий – холодний», або «Юрій теплий весну починає, а Ілля літо кінчає». Тож зупинимося на Юрієві весняному, яке відзначають у травні. В народі кажуть: «Юрій (або Юрай, Урай, Рай) – се той божий ключник, що відмикає небо і випускає дощ і росу». Про це співалося у веснянках, зокрема на Волині:
5 травня у творчій світлиці видавництва «Український письменник» презентував свою нову книгу «Брати» відомий український прозаїк Василь Іванина, який вже ось більше тридцяти років працює в царині художнього слова.
Новий сучасний роман цього чудового автора розповідає про долю рідних братів – офіцера російської армії, що зухвало порушила сувернітет України, і українця добровольця, котрий став на захист рідної землі.
– Ця війна ще довго не даватиме нам спокою. Книга не просто писалася, я її пережив, бо вона про те, що нині кожному болить, – зазначив сам письменник.
Високу оцінку твору дав директор видавництва «Український письменник», секретар НСПУ Микола Славинський.
Привітали письменника з виходом нової книги друзі – колеги по перу.
Мирослава ОЛІЙНИК, Слово Просвіти
У невеличкому містечку Миколаїв на Галичині відбулася ювілейна, 10-та “Книжкова толока”, завдячуючи відомій місцевій громадській і літературній діячці Любі Хомчак. Доля звела мене з патріоткою нашого спільного краю по інтернету. Але виявилося, що ми живемо дуже близько: я у Новому Роздолі, а моя героїня у Миколаєві над Дністром. Коли дізналася, чим займається Люба, то вирішила своє наступне журналістське “розслідування” присвятити саме їй.
Ось найвагоміші акценти розповіді: недавно зозуля “відкувала” Любі ювілей, її книгарня “Книжковий дворик” у Львові урочисто відзначила 2-річчя, і найцікавіший аргумент — 10-та “Книжкова толока” у рідному Миколаєві чи не найбільше “дітище” Люби Хомчак. До речі, найпривабливіша її риса — скромність.
Рецензії студентів Університету "Україна" на пісню Джамали «1944», з якою співачка представлятиме нашу державу на пісенному конкурсі Євробачення 2016.
Діана ПРОКОПЕНКО
18 травня 1944 року відбулася депортація кримських татар. Як говорив Ернст Кудусов (голова московського земляцтва кримчан):
«Сталін вирішив знищити кримських татар тому, що це народ, який не раболіпствує, він ніколи не знав рабства. А Сталін звик керувати рабами. Тому йому дуже подобалися росіяни ‒ колишні раби, спадкові раби. Тисячолітнє рабство, нічого тут не вдієш».
Ініціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо" створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.
В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.
27 квітня в Дипломатичній академії України відбувся Другий форум культурної дипломатії України, який є спільною ініціативою Міністерства закордонних справ України та Київського офісу Інституту Кеннана.
Захід складався з двох панельних дискусій та лекції Спеціальної гості Форуму, доктора Хелени Кейн Фінн, Віце-президента American Council on Germany (Нью-Йорк), В.о. заступника держсекретаря США з публічної дипломатії (2000-2001рр.) на тему: “Культурна дипломатія та подолання конфліктів: глобальні уроки для успіху України”.
29 квітня у актовому залі Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір родинного дуету Віктора та Юлії Качул. Приїхали вони до столиці з різних місць: батько з Криму, а донька з Польщі, де мешкає останнім часом. Тут побачилися одне з одним, а також запросили на зустріч, знайомих, однодумців, шанувальників української пісні і слова.
Віктор Качула народився 7 травня 1959 в селі Горки, тепер Гірки, Любешівського району на Волині. Український журналіст, поет-пісняр. Головний редактор Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети «Кримська світлиця», заслужений журналіст України, віднедавна – член Національної спілки письменників України. Мешкає з дружиною в Криму.