Тетяна Винник — громадський діяч, письменниця, журналіст, перекладач. Людина, яка приділяє багато уваги розвитку культури і суспільства не тільки сіючи добро і світло в своїх книжках, але й ініціюючи благодійні акції. Але про все більш детально в інтерв’ю з Тетяною спеціально для сайту ngo.zp.ua.
– На Запорізькій книжковій толоці ви презентували книжку «Прокинусь живою». Звідки така назва?
– Ця книжка була пророчою. Мені тільки нещодавно батьки сказали, що після моєї аварії лікарі говорили: аби з подібними травмами людину привезли місяців п’ять тому, то не врятували б. Війна навчила лікувати, адже у лікарні Мечнікова (Дніпропетровськ), де я лежала місяць, лікарі останні два роки борються за життя бійців. Бути живою, «прокинутись живою» – означає не втратити людської подоби. У цій книжці багато цитат зі Святого Письма, віршів про смерть і життя, про любов як чи не єдину форму буття, що сповнює це життя сенсом. Про виклик, який життя кидає смерті. Є переклади з англійської, болгарської та російської.
Випадковостей у житті не буває! Усе, що стається, має свій зачин, розвиток і мету. Навіть якщо мета не одразу очевидна, чи дорога до неї здається надто горбистою, або й взагалі вбачається дорогою в протилежний бік. Проте випадковостей у житті не буває – все закономірно! Місяць тому, призначаючи чергову дату поїздки в АТО (для мене – вже сьому), я цілком випадково назвала: 3 листопада. Як з’ясувалося згодом – день артилерійський військ. Якщо врахувати, що головною ціллю нашої поїздки була артилерійська частина, де командир – хмельничанин полковник Валерій Лесков, то можна лише порадіти тому, що хтось незримою рукою спрямовує нас на певні життєві повороти, заради спільної мети і майбутньої спільної перемоги.
8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, члени «Літературного форуму» та шанувальники українського поетичного слова зібралися в затишній і завжди гостинній бібліотеці сімейного читання імені Садріддіна Айні, аби поспілкуватися, поділитися новими творчими здобутками, обговорити хвилюючі усіх проблеми в суспільному житті, зокрема, мовне питання.
Модерувала зустріч голова правління Літфоруму Тетяна Іванчук, яка розпочала його словами Василя Захарченка, про те, що рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
Думки виступаючих дещо різнилися щодо української мови, але всі були спільні в тому, що саме українці повинні бути господарями на своїй землі, щоб нас поважали як націю, як мудрий і мужній народ.
У науковій бібліотеці Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка цього дня зібралося близько 200 шанувальників творчості видатного українського поета Ігоря Юркова: письменники, перекладачі та науковці з Чернігова і Києва, викладачі, студенти, бібліотекарі, лідери громадських організацій, митці…
Віднині щороку в Чернігові проводитимуться читання Ігоря Юркова для вшанування його світлої пам’яті, а також – пам’яті про чудового поета з Чернігова, людину, справді, енциклопедичних знань, великого подвижника Святослава Хрикіна, який присвятив своє життя Поету Ігореві Юркову.
Отож нещодавно такі перші читання відбулися з ініціативи нашого відомого земляка, письменника, перекладача та науковця (доктора наук), члена Міжнародної літературно-мистецької Академії України Володимира Ільїна. Він приїхав на цю імпрезу з Києва разом із колегами-письменниками, зокрема Валерією Богуславською, котра талановито переклала українською мовою поезії Ігоря Юркова, а також письменником Олександром Коржем, колишнім головою Конгресу літераторів України, та знаним поетом Віталієм Єгоровим.
Чернігівська бібліотека імені Михайла Коцюбинського поповнилася новими цікавими творами сучасних українських письменників. Розповім про дві такі книжки, які я прочитала з особливим інтересом.
У історичному романі нашої землячки Ганни Ткаченко «Голгофа козацьких нащадків. Терновий вінок» події відбуваються на початку ХХ століття на Чернігівщині. Буремні часи – революція, неп, колективізація, голод… Савелій Руденко, нащадок запорізьких козаків і добрий господар, одного дня втратив усе. Його донька, юна Маня, покохала червоноармійця Миколу. Однак, коли батька заарештували, той, кому вона віддала своє серце, відмовився їй допомогти… Минув час, і вже в роки Другої світової Маня зустріла Миколу в таборі військовополонених. Він благає пробачити й врятувати його. Та чи повірить йому дівчина?..
У книжці є справжні історичні назви: Корюківка, Березне, Низівка, які читач легко знайде на мапі. Це – родинний роман. У його центрі – кілька дворів села Березівка.
Global Ukrainians представлять стратегію народної культурної та бізнес дипломатії профільним відомствам: насамперед, Міністерству закордонних справ та Міністерству інформаційної політики. Про це під час ІІ Форуму Global Ukrainians заявила його ініціаторка та співзасновниця Віолета Москалу.
За її словами, мережа українських лідерів-експатів створена для того, щоб налагодити системну та ефективну співпрацю між громадами та волонтерськими рухами української діаспори по всьому світу.
Такої одностайної думки про нову, дуже ошатну книгу «Катерининська церква в Чернігові» науковці, краєзнавці та письменники, які взяли участь у її презентації в обласній науковій бібліотеці імені В. Короленка.
Вела цю цікаву імпрезу в клубі «Краєзнавець» співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова. Зал був переповнений, адже подія – резонансна, дійсно важлива для Придесення. Відверто кажучи, випустити таку мистецьку книгу в наш час – подвиг! Адже видання має не лише велику наукову вартість, це – чудове поєднання унікальних архівних документів, матеріалів фахівців та прекрасних світлин фотохудожника Миколи Турчина. Таку подарункову, науково-популярну книжку із задоволенням читатимуть не лише історики, краєзнавці, богослови, а й широкий загал патріотів рідного краю, щирих шанувальників українських традицій, архітектури та культури.
Чернігівська бібліотека імені Михайла Коцюбинського отримала нові ошатні книжки наших талановитих земляків, які побачили світ цього року.
Особливо мені сподобалася збірка поета Анатолія Покришня «Вірші, що написані серцем». Як відомо, головні чинники творчості – емоції й інтелект. Почуття Анатолія Покришня – у його творчості – проходять крізь суворий фільтр його інтелекту. Світ його внутрішньої стихії завжди контрольований потужною силою розуму. Вражена, що світ можна саме так відкрити, саме так відчути його в мистецтві слова, звуків, у красі самого життя і втілити все у коротких поезіях в прозі.
Рік тому у видавництві «Основи» вийшла книга Awesome Kyiv – англомовний путівник із серії Awesome Ukraine, присвячений столиці України. Відтепер, завдяки київській компанії SmartAdventure, Awesome Kyiv існує як iOS додаток і кожен може відкрити для себе Київ у телефоні чи на планшеті!
Адже Київ п'янить. Місто вибухає мистецтвом і культурою. Через численні сквери та провулки, крізь розповіді про людей та речі. Його історія, зелені парки і приховані острови вздовж широкого Дніпра дають можливість нескінченних досліджень. Тінисті алеї спокушають любителів прогулянок. Це місто гультяїв. Поетів. Бізнесу.
6 листопада, в 11.00, на сайті «Главред» відбудеться чат з доцентом кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. Богомольця Володимиром Медведєвим.
Всі деталі:http://glavred.info
Львівська облрада сьогодні на сесії проголосила 2016 рік на Львівщині Роком українського письменника Івана Франка та Роком українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського.
Рішення прийнято з нагоди відзначення 160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті письменника, літературного критика, громадського та політичного діяча Івана Франка (1856 – 1916) та з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського (1866 – 1934).
28 жовтня 2015 року в Університеті «Україна» в рамках розширеного зібрання літературної студії «Горлиця» відбулася презентація нової книги Оксани РАДУШИНСЬКОЇ «Метелики у крижаних панцирах».
Оксана РАДУШИНСЬКА – поетеса, письменниця, журналіст, волонтер, випускниця Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», студентка маґістеріуму Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (м. Київ).
Захід зібрав не лише студентів та викладачів університету, а й тих, хто шанує красне письменство та робить свій вагомий внесок у розвиток сучасної української літератури.