Публікації

«Сміх для мене – справа серйозна!»

1 Ми знаємо і шануємо відомого в Чернігові композитора та хормейстера Івана Зажитька. Але ж у Івана Андрійовича є син, який продовжив мистецьку династію. Зараз наш земляк Сергій Зажитько – один із найколоритніших та найуспішніших вітчизняних композиторів, відомий у багатьох країнах світу, автор популярних пісень, дотепний пересмішник та майстер оригінальних, неповторних перфомансів.

Отже, знайомтеся: Сергій Іванович Зажитько. Народився 6 грудня 1962 року в Чернігові. Навчався у музичній школі № 1 (клас фортепіано). Закінчив Київську спеціальну музичну школу-десятирічку імені Миколи Лисенка та Національну Музичну Академію України імені Петра Чайковського (клас композиції народного артиста України Євгена Станковича).

Біденко і література. Поети не вмирають!

2 лютого 2016 року, коли виповнилося 80 літ з дня смерті Євгена Плужника та 115 років з дня народження Валер'яна Підмогильного, помер Микола Біденко

Ця звістка для мене, як і для всіх його близьких та друзів, була великим шоком. За день до того я з ним розмовляв по телефону. Він завжди був багатослівний і завжди говорив про поезію і про різні літературні ідеї, творчі задуми, та мистецькі проекти. А за день до смерті був малослівним. Піклувався про те, щоб всі почули про наше літературне об’єднання «Поетквартал»… Чому він приєднався до нас молодих? Цитую Біденка: «Я давно чекав на таких як ви, бо ви робите без грошей для літератури те, що інші не можуть (або не хочуть) зробити з грошима»… Хтось може дорікнути, що ми піаримося на смерті Поета. А я знаю, що маю моральне право казати те, що озвучив на нашому заході Микола Миколайович, бо він загорівся нашою спільною ідеєю «жертвуючи власним часом, нервами і навіть коштами, максимально віддаватися праці на благо розвитку новітньої української літератури». Він говорив про нове літературне Відродження…

На Снові-Йордані

Foto-18_fullМайже чверть віку тому на Водохрещу я напросися до товариша в Седнів. Бо ж це найдавніше містечко на Придесенні примостилося на березі річки Снов, яку ще дев’ять з гаком століть тому «руський ігумен Данило» порівняв з Йорданом — річкою, де хрестили Ісуса Христа.

Отож рано-вранці попішкували ми з товаришем спершу до Успенької церкви, тоді єдиної відкритої для богослужінь в Седневі. Потім поклонились Святій криниці, вода з якої і напрочуд смачна, і вельми цілюща. Недалечко й Снов, де освячували «Йорданську джерелицю».

Верлібр як форма сучасного вірша

Верлібр як форма сучасного вірша (на прикладі твору «Коли чистиш зброю…»  зі збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка)

Ніна Головченко

Книга Бориса Гуменюка «Вірші з війни» (2014) здивувала спершу тим, що у текстах збірки не трапилося жодного лайливого слова. Привчена сучасними епатажними авторами – Ю.Андруховичем, І.Карпою, Татусею Бо та ін.,  ‒ до інвективи як до норми «сучукрліт», була здивована, що цьому, скупому на вишукані метафори автору, вдалося передати тяжку атмосферу війни без брутальних слів.

Хороша людина з Луганська

У поштовому відділенні було людно – чернігівці квапилися відправити своїм близьким новорічні привітання, бандеролі та посилки з подарунками. Тож вишикувалася чимала черга. А де люди – там і розмови.,.

Дивлюся – моя добра знайома, Ганна Осадчук. За фахом – педагог, але, залишившись без роботи, тепер щодня з самого ранку до вечора трудиться на центральному ринку, продає усілякі смаколики (власне, я зазвичай у неї й купую, знаю – не обдурить, чесна, сумлінна жінка). Однак на базарі дуже не побалакаєш – не вистачає часу… І раптом – здибалися в черзі! 

Спрямований у майбутнє

Віталій ШевченкоПро відомого українського державного і політичного діяча та письменника і журналіста, мого земляка Віталія Федоровича Шевченка написано чимало у різних періодичних виданнях і навіть книжках. Та оскільки я його знаю ще з шкільних років, то, мабуть, маю право сказати про нього і своє слово. 

Відомо, що він народився 23 червня 1954 року в м. Ічні на Чернігівщині, в сім’ї службовців.

Згадується, як у 70-90-тих роках минулого сторіччя я завідував Ічнянською районною фільмотекою навчального кіно і паралельно працював режисером народних аматорських кіностудій «Сівач» та «Заспів». Оскільки фільмотека підпорядковувалась районному відділу народної освіти, в різних службових справах мені часто доводилося бувати в бухгалтерії РВНО, де бухгалтером-ревізором працювала Людмила Костянтинівна – мати Віталія Шевченка.

Літературні «миколайчики» від Оксани САМАРИ та студії «Горлиця»

Тіна ОВДІЙ,

журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Костянтина ЗОЗУЛІ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

16 грудня 2015 року напередодні Дня святого Миколая в Університеті «Україна» відбулося чергове зібрання літературної студії «Горлиця». Студія поновила свою діяльність при Імідж-центрі Університету «Україна» 2012 року. За цей час «Горлицю» відвідували кілька десятків студентів, а своїм творчим досвідом зі студійцями ділилися знані поети та прозаїки: Петро Перебийніс, Тетяна Володай, Дара Корній, Тетяна Белімова, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Рибась (Стогній) та інші.

Як я побував у Грузії

Будинок Посольства Грузії в УкраїніЗагальновідомо, що посольство тієї чи іншої держави – це її територія. Тобто Посольство Грузії в Україні – це територія Грузії. Нещодавно мені пощастило побувати у грузинському Посольстві, в Києві, – на чудовому святі з нагоди ювілею класика грузинської літератури Акакія Церетелі. Видатного письменника грузини поважають так, як ми, українці, Тараса Шевченка. Власне, свого часу Акакій познайомився з Тарасом, і ця незабутня зустріч справила на нього надзвичайне враження. Все життя Акакій Церетелі з великим пієтетом відгукувався про творчість нашого Кобзаря, щиро шанував і цінував його, взагалі, дуже любив Україну.

Валентина Карпенко: «Якщо у нас вийде, за нами підуть інші!»

Голова Парафіївської селищної ради Валентина КарпенкоВалентина Карпенко – дивовижна жінка! Розумна, шляхетна, мужня. Ось таке поєднання жіночності та сильного, харизматичного характеру. Не даремно її називають парафіївською Маргарет Тетчер! Вона завжди чітко знає, що робить і не збивається на манівці. Спілкується просто, відверто, тож говорити з такою людиною, справді, приємно. А ще Валентина Федорівна – сестра відомого громадського діяча, члена Національної спілки письменників України Віталія Шевченка. Нещодавно її земляки дружно обрали Валентину Карпенко Парафіївським селищним головою об’єднаної територіальної громади.

– Валентино Федорівно, щиро вітаємо вас із перемогою на виборах! Це вже вкотре люди висловлюють вам таку довіру?

Українка, що першою з жінок удостоїлась прижиттєвої виставки у Луврі — Соня Делоне

У нашій країні її ім'я не надто відоме, от у Європі та Штатах її роботи можна знайти у найкращих галереях. При чому всюди наголошують на її українському походженні.

Соня народилась в Одесі, та після смерті батьків семирічну дівчинку забрали родичі з Петербурга. Своє справжнє мистецьке життя розпочала в Парижі, куди вона переїхала на навчання, а от творчий прорив — у декреті. Шиючи ковдру для новонародженого сина, молода художниця використала різнокольорові клаптики тканин. І тут прийшло осяяння: до дизайну одягу можна також додати трохи авангарду. Так Соня починає шити дивакуваті сукні з тканинним колажем.

Значення казки

Значення казкиОстаннім часом досить багато людей скаржаться, що наші діти й онуки – начебто «не такі», якими колись, замолоду, були ми. Тобто не так виховані, як нам хотілося б: черстві, неуважні до людей похилого віку, а інколи – грубі, егоїстичні; вміють лише вимагати, нічого не роблячи самотужки… Звісно, не вся наша молодь – така, проте негативні випадки все ж трапляються.

Однак у цьому винні не лише науково-технічний прогрес і бізнес, а й… ми самі. Бо батьки звалили все на плечі школи, а самі – в клопітній роботі, у повсякденних постійних турботах, у «виживанні» – пошуках шляхів виходу з фінансової кризи…

Розмова «через етер» із Еліною Заржицькою, напередодні ювілею української письменниці та журналіста

12004961_811985778919588_2286511285783857659_nВітаю Вас, дорога пані Еліно, та запрошую до розмови, посередництвом модерних комунікацій – інтернету. Перш за все: хочу подякувати Вам, що згодилися на це унікальне інтерв’ю, обіцяю – лише десять запитань.

1. ЮВІЛЕЙ – це особлива ДАТА! Навіть у Біблії, в Старому Завіті (Левіт, гл.25) записано: «И освятите пятидесятьІй год, и бьявите свободу на земле всем жителям ее, да и будет ето у вас юбилей...Ибо ето юбилей, священньІм да будет он для вас».

Як же почувається знана українська журналіст, письменниця (адже належите до НСПУ і НСЖУ) і громадський діяч – ЕЛІНА ЗАРЖИЦЬКА, в переддень свого ЮВІЛЕЮ?

Об'єднати вміст