Ольга Рєпіна. Рецензія на дитячу книгу Оксани Радушинської «Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі».
Радушинська О.П. Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі: Пригодницько-казковий роман. − Тернопіль: «Навчальна книга Богдан», 2013 р. − 180 с.
Якщо ви хочете, щоб ваші діти
були розумні,
читайте їм казки.
Якщо ви хочете,
щоб вони були
ще розумнішими,
читайте їм ще більше казок.
З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.
Катерина Штанко. Дракони, вперед! – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 272 с.
Дракони бувають різні, але чи хто бачив «грушевого дракона»? А такі теж бувають. Виростити такого дракона можна з кісточки чарівного дерева. Але казка починається не з дракона, хоча він і допомагає її розповідати, залишаючи на полях книги кумедні коментарі.
Михась Вербицький був ботаніком, так-так, справжнім ботаніком, але не тим, кого залюбки засміють однокласники, а справжнім шанувальником усього живого, особливо рідкісних рослин. І тому немає нічого дивного, що Михася привабила дослідна ділянка у ботанічному саду.
На цій ділянці ростуть усі казкові рослини, які тільки можна вигадати: червоняста квіточка, молодильні яблука, ірландський ельфовик, яра верба, яку так полюбляють зелені прялі, і найбільш таємниче – драконяче дерево.
27 листопада у залі Центральної міськрайонної бібліотеки міста Мукачево, відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки (Бурлака-Жук), присв'яченій річниці Революції Гідності.
Незважаючи на мороз за вікном, у залі було тепло та затишно. І не тільки гостинні стіни гріли присутніх. Щира віршована сповідь авторки, повний зал дячних слухачів, дружньо-родинна атмосфера, теплі слова привітань та подяки. Серед гостей поетеси були і її колегині з громадського об'єднання «Союз українок», і друзі по перу з місцевого літоб'єднання «Рідне слово», рідні та друзі, а також мукачівці, які прийшли познайомитися з Валентиною Попелюшкою.
Тема Голодомору складна, бо про такі сумні теми важко розповідати юному читачеві, особливо коли чорні сторінки історії можуть безпосередньо стосуватися роду і такого недавнього минулого.
Герої повісті Еліни Заржицької – Марічка і Петрусь – ще дуже юні, але розумні діти, які подорослішали завчасно. І це природно, бо біди і випробування проявляють людей, показують, які вони насправді, і дуже рано вчать робити вибір і бути відповідальними. З кимось із них юний читач пройде шлях довжиною в рік, наче минаючи сходинки страшного лиха.
Прокинутися від сну безпам'ятства, вшанувати справжніх героїв, які виборювали право на існування нашого народу, допомагає книга відомого на Київщині краєзнавця Євгена Букета «Іван Бондаренко: останній полковник Коліївщини», що побачила світ у видавництві «Стікс» у серії «Життєписи». В ній автор не лише зібрав і впорядкував розпорошену далеко за межами України унікальну інформацію про свого земляка-запорожця, уродженця села Грузьке Макарівського району Івана Бондаренка-Чалого, який після страти Залізняка і Гонти очолив повстання, а й розвіяв міфи про нього.
Рецензія на роман Світлани Талан «Розколоте небо»
Розколоте небо: роман / Світлана Талан. − Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.
«Тепер, коли ми навчилися літати
по повітрю як птахи,
плавати під водою як риби,
нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі
як люди»
Бернард Шоу
Будь-яка казка чи легенда має неабияке значення для виховання підростаючого покоління. І скільки вже існує людство, вони не втрачають свого образно-художнього впливу на формування світогляду, моралі, творчої уяви, манери оповіді й збагачення словникового складу як дітей, так і дорослих. То ж і не випадково високохудожня народна казка користується особливою популярністюй любовю широкої аудиторії хх шанувальників, віками успадковується як дорогоцінний скарб духовної культури українського народу.
Існує думка, що справжня література про Майдан з’явиться не раніше, ніж через кілька років, коли можна буде пережиту революцію осмислити, побачити з відстані часу і в історичному контексті. Згоден. Окремі з відібраних новел є слабенькими. Інші – зрілі, цілісні. Зрештою, якщо розібратися, далеко не всі є новелами. Але те й інше мало важить, бо справді важливою є їхня простота, безпосередність, правдивість. Ці новели не є літературним осмисленням Євромайдану, а швидше прямим його слідом, відбитком. І тому навряд чи тексти професійних письменників, що увійшли до книжки, є дуже виграшними в порівнянні із усіма іншими. З точки зору звичайного читача всі вони приблизно рівноцінні й цікаві, незалежно від авторської майстерності.
Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова чоловіка і жінки: вибрані вірші / Пер. польською, упоряд. Група «MARa». – Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o.; Чернівці: Букрек, 2013.
Прихильники ґендерної рівноправності могли б небезпідставно зробити закид на адресу видавництв, які готували польсько-українську білінгву поетів із Чернігова Тетяни і Сергія Дзюб «Розмова чоловіка і жінки» (2013), щодо тієї самої ґендерної нерівності. Як-не-як, вона містить лише 11 Тетяниних віршів і аж 148 Сергієвих. Однак і чернівецький «Букрек», і люблінська «Polihymnia Sp. z o.o.» (книжка була їхнім спільним проектом) мають чим заперечити.
У вересні 2014 року побачила світ чергова книга журналіста Олександра Горобця «Свічка на вітрі: Тривога моя – зранена Україна. Публіцистичні розмисли про кремлівський воєнний гібрид для українського електорального поля та високий дух народу, який не побороти нікому». – Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2014. – 252 с.
Назва твору
З Інгою Крукаускене (творчий псевдонім — Inga Dream) я познайомилася у Варні на Міжнародному поетичному фестивалі «Слов’янські обійми». Спершу мене вразила потужна вітальна енергія, яка струменіла з цієї жінки під час кожного її виступу. А потім, уже вдома, я прочитала подаровану нею автобіографічну повість «Мрій і дій». Пройнялася незвичайною долею мисткині. Захопилася силою її духу.
Інга Крукаускене — українка за походженням, яка з чотирнадцяти років мешкає у Литві. Авторка дев’яти поетичних та прозових книжок, виданих російською, литовською та англійською мовами.
«В ім’я любові» — десята книга Інги Крукаускене, до якої увійшли її найновіші верлібри.