Рецензії

Стильові замітки на полях «Десятого рядка» Степана Процюка (2013)

Перша спроба прочитати роман С. Процюка «Десятий рядок» видалася невдалою: спіткнулася на не характерних для української прози алюзіях до давньогрецької міфології. Проте, оскільки сама принагідно наголошую студентам про необхідність вписувати Україну у європростір на всіх рівнях, спробувала читати вдруге.

Легким читання не назву, бо автор намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування архетипу сучасного українця. Цій проблемі присвячено багато творів, зокрема і роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», де письменниця шукає шляхи відродження «Пилипа з конопель» у часи так званої незалежності. Степан Процюк іде в інший бік, показує етапи формування комплексу меншовартості українця, процес «маління» духу українця, перетворення колишнього сильного і стійкого борця за Україну на розпливчатий і туманний «десятий рядок».

Хто для кого Білобог

Багряна Анна. Казки з міського парку : для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / А. Ю. Багряна. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2014. – 20 с.

Маяковський писав, якщо зорі спалахують, значить це комусь потрібно. Хотілося б думати, що цей закон універсальний. Отже, якщо на літературному небосхилі з’являються твори, значить вони кому-небудь потрібні. Принаймні автор на це розраховує. Напевно, у кожного письменника є кілька читачів із кола його друзів, котрим він довіряє і для котрих пише. Вони уособлюють собою того колективного дещо метафізичного читача, який власне і легітимізує твір.

«Горіти красиво жінка уміє…»

Валентина Михайленко. Крик перелітного птаха. — Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014 – 72 с.

Відгук чи рецензію на книжку поетеси, де домінує інтимна лірика, на мою думку, повинна писати жінка. Вони, жінки, вразливіші до кохання, їхні емоції більш оголені. А якщо в котроїсь жіночки з’явиться ще й почуття заздрощі до авторки книжки, то вважайте цю книгу вдалою, а то й талановитою. Сподіваюся, що рецензентки напишуть щось переконливіше і про збірку Валентини Михайленко.

«Жінка – це акторка і чаклунка, інопланетянка і мадонна!»

«Медитації» – так називається нова збірка віршів відомої білоруської поетеси з Прилук Лілії Бондаревич (Черненко). Появу своєї десятої книжки авторка прокоментувала так: «Повітря, яким дихає жінка, – особливе, бо саме в її серці народжується все: Чумацький шлях, діти й річки, пісні та сльози. Жінка – завжди пташка, зірка і квітка. Акторка й чаклунка. Інопланетянка та мадонна. Вона – кокетство й жертовність, любов і відчай, таємниця та всепрощення. Тому в моїх віршах господарюють жасмин і ластівки, капелюшки й люстерка, докори та сонети… У жінки є коханий. І діти. Наші діти… Взагалі, життя жінки в ХХI віці, в такий непростий час – це своєрідний подвиг. І кожну з нас можна назвати великою, адже тільки жінка може жити з таким щирим милосердям та почуттям обов’язку, з такою відповідальністю за інших! Вона чистить і прибирає свою маленьку планету щодня; вона – постійно у справах, проблемах і тривогах…

Полум'яно-снігова казка

Рибалко Марина Подорож туди, де снігМарина Рибалко. Подорож туди, де сніг. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2013. – 272 с.

Що буде, якщо мріяти про казки? Якщо мріяти від усього серця, можна у казку потрапити. Тільки чи сподобається тобі та мандрівка в інший світ і та казка? А ось щодо цього ніхто не дасть ніяких гарантій.

Подорож «Туди, де сніг» – це насамперед подорож до самого себе. Це подорож кожного з героїв цієї фентезійної історії.

Музика «Світла моєї душі»

Музичну збірку “Світло моєї душі” подарував поціновувачам пісенної творчості, виконаних гарними голосами, в оздобі красивої музики та змісту, веб-портал “Жінка-українка”. Погодьтеся, коли заходить мова про сучасні пісні, що їх крутять у радіо- і телепросторі, у більшості випадків це не те, чим можна розрадити душу. І річ не в тім, що на теренах нашої благодатної землі бракує талановитих авторів чи виконавців. Швидше навпаки. Проте, керуючись не зрозумілими для більшості, проте завченими, як “Отче наш”, законами шоу-бізнесу, нам нав’язують “продукт”, що “падає на вуха”, не обтяжений занадто складним словесним змістом, та й виконують його безголосі хлопчики-дівчатка чи особи невизначеної статі. 

Проникнення у таємниці поезії

(за віршами Іванни Стеф’юк)

З творчістю Іванни Стеф’юк я знайома  багато років (хоча час, як відомо, відносний). І впродовж цих років я переконалася у тому, що кожна нова поезія чи оповідання не залишають мене байдужою. Цей автор не приїсться і не набридне. А це все тому, що коли читаєш вірші, зовсім не потрібно слідкувати за римою, логікою чи змістом. За всіма цими літературними категоріями не дивишся тому, що авторка сама створює образ, інколи – предметний, до якого, здавалося б,  можна доторкнутися, а частіше духовний – відчуття, які закодовано поміж слів, вони постають у картинці, яка ще довго зберігається у пам’яті.

Читаючи вірші Іванни, інколи  розумію, що падаю у прірву, просто довіряюся рядочкам, а вони шаленим вихором мене підхоплюють і несуть за собою. І це падіння не є чимось поганим, навпаки − воно дарує відчуття польоту, і часто завершується приземленням у м’які пір’їни. 

«З виру народного духу»

Олександр Зубченко. Перемагаючи долю. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2014. – 560 с.

«Перемагаючи долю» – перша частина пригодницької трилогії. Дія відбувається у 17-му столітті, коли українські землі ділили між собою польські пани і татарсько-турецькі загарбники. Це час пробудження країни перед Визвольною війною Богдана Хмельницького, та й сам майбутній великий гетьман невдовзі з'являється на сторінках твору. Але головний герой не Хмель, а двоє братів, розлучених татарами.

Змінити світ на краще

Ольга РєпінаРецензія на дитячу книгу Оксани Радушинської  «Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі».

Радушинська О.П. Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі: Пригодницько-казковий роман. − Тернопіль: «Навчальна книга Богдан», 2013 р. − 180 с.

Якщо ви хочете, щоб ваші діти
              були розумні,
                              читайте їм казки.
Якщо ви хочете,
               щоб вони були
                               ще розумнішими,
                                    читайте їм ще більше казок.

Тетяні Череп-Пероганич про її етюди «Іриси для коханого»

Відгук на книгу «Іриси для коханого» (Канів, 2014, видавництво «Склянка Часу*ZeitGlas»)
 
Я не критик, не рецензент… Але не можу стриматися, щоб не описати відчуття, з якими читала твої, Таню, «Іриси».

З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.

«Драконе – літай!»

Катерина Штанко. Дракони, вперед! – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 272 с.

Дракони бувають різні, але чи хто бачив «грушевого дракона»? А такі теж бувають. Виростити такого дракона можна з кісточки чарівного дерева. Але казка починається не з дракона, хоча він і допомагає її розповідати, залишаючи на полях книги кумедні коментарі.

Михась Вербицький був ботаніком, так-так, справжнім ботаніком, але не тим, кого залюбки засміють однокласники, а справжнім шанувальником усього живого, особливо рідкісних рослин. І тому немає нічого дивного, що Михася привабила дослідна ділянка у ботанічному саду.

На цій ділянці ростуть усі казкові рослини, які тільки можна вигадати: червоняста квіточка, молодильні яблука, ірландський ельфовик, яра верба, яку так полюбляють зелені прялі, і найбільш таємниче – драконяче дерево.

Відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки

презентац_я МИРОТВОРЧА_27.11.2014__12727 листопада у залі Центральної міськрайонної бібліотеки міста Мукачево, відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки (Бурлака-Жук), присв'яченій річниці Революції Гідності.

Незважаючи на мороз за вікном, у залі було тепло та затишно. І не тільки гостинні стіни гріли присутніх. Щира віршована сповідь авторки, повний зал дячних слухачів, дружньо-родинна атмосфера, теплі слова привітань та подяки. Серед гостей поетеси були і її колегині з громадського об'єднання «Союз українок», і друзі по перу з місцевого літоб'єднання «Рідне слово», рідні та друзі, а також мукачівці, які прийшли познайомитися з Валентиною Попелюшкою.

Об'єднати вміст