Рецензії

Проникнення у таємниці поезії

(за віршами Іванни Стеф’юк)

З творчістю Іванни Стеф’юк я знайома  багато років (хоча час, як відомо, відносний). І впродовж цих років я переконалася у тому, що кожна нова поезія чи оповідання не залишають мене байдужою. Цей автор не приїсться і не набридне. А це все тому, що коли читаєш вірші, зовсім не потрібно слідкувати за римою, логікою чи змістом. За всіма цими літературними категоріями не дивишся тому, що авторка сама створює образ, інколи – предметний, до якого, здавалося б,  можна доторкнутися, а частіше духовний – відчуття, які закодовано поміж слів, вони постають у картинці, яка ще довго зберігається у пам’яті.

Читаючи вірші Іванни, інколи  розумію, що падаю у прірву, просто довіряюся рядочкам, а вони шаленим вихором мене підхоплюють і несуть за собою. І це падіння не є чимось поганим, навпаки − воно дарує відчуття польоту, і часто завершується приземленням у м’які пір’їни. 

«З виру народного духу»

Олександр Зубченко. Перемагаючи долю. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2014. – 560 с.

«Перемагаючи долю» – перша частина пригодницької трилогії. Дія відбувається у 17-му столітті, коли українські землі ділили між собою польські пани і татарсько-турецькі загарбники. Це час пробудження країни перед Визвольною війною Богдана Хмельницького, та й сам майбутній великий гетьман невдовзі з'являється на сторінках твору. Але головний герой не Хмель, а двоє братів, розлучених татарами.

Змінити світ на краще

Ольга РєпінаРецензія на дитячу книгу Оксани Радушинської  «Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі».

Радушинська О.П. Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі: Пригодницько-казковий роман. − Тернопіль: «Навчальна книга Богдан», 2013 р. − 180 с.

Якщо ви хочете, щоб ваші діти
              були розумні,
                              читайте їм казки.
Якщо ви хочете,
               щоб вони були
                               ще розумнішими,
                                    читайте їм ще більше казок.

Тетяні Череп-Пероганич про її етюди «Іриси для коханого»

Відгук на книгу «Іриси для коханого» (Канів, 2014, видавництво «Склянка Часу*ZeitGlas»)
 
Я не критик, не рецензент… Але не можу стриматися, щоб не описати відчуття, з якими читала твої, Таню, «Іриси».

З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.

«Драконе – літай!»

Катерина Штанко. Дракони, вперед! – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 272 с.

Дракони бувають різні, але чи хто бачив «грушевого дракона»? А такі теж бувають. Виростити такого дракона можна з кісточки чарівного дерева. Але казка починається не з дракона, хоча він і допомагає її розповідати, залишаючи на полях книги кумедні коментарі.

Михась Вербицький був ботаніком, так-так, справжнім ботаніком, але не тим, кого залюбки засміють однокласники, а справжнім шанувальником усього живого, особливо рідкісних рослин. І тому немає нічого дивного, що Михася привабила дослідна ділянка у ботанічному саду.

На цій ділянці ростуть усі казкові рослини, які тільки можна вигадати: червоняста квіточка, молодильні яблука, ірландський ельфовик, яра верба, яку так полюбляють зелені прялі, і найбільш таємниче – драконяче дерево.

Відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки

презентац_я МИРОТВОРЧА_27.11.2014__12727 листопада у залі Центральної міськрайонної бібліотеки міста Мукачево, відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки (Бурлака-Жук), присв'яченій річниці Революції Гідності.

Незважаючи на мороз за вікном, у залі було тепло та затишно. І не тільки гостинні стіни гріли присутніх. Щира віршована сповідь авторки, повний зал дячних слухачів, дружньо-родинна атмосфера, теплі слова привітань та подяки. Серед гостей поетеси були і її колегині з громадського об'єднання «Союз українок», і друзі по перу з місцевого літоб'єднання «Рідне слово», рідні та друзі, а також мукачівці, які прийшли познайомитися з Валентиною Попелюшкою.

Еліна Заржицька «Три сходинки Голодомору»

Тема Голодомору складна, бо про такі сумні теми важко розповідати юному читачеві, особливо коли чорні сторінки історії можуть безпосередньо стосуватися роду і такого недавнього минулого.

Герої повісті Еліни Заржицької – Марічка і Петрусь – ще дуже юні, але розумні діти, які подорослішали завчасно. І це природно, бо біди і випробування проявляють людей, показують, які вони насправді, і дуже рано вчать робити вибір і бути відповідальними. З кимось із них юний читач пройде шлях довжиною в рік, наче минаючи сходинки страшного лиха.

«Робінгуди» макарівських лісів

Історія творення української державності і досі оповита міфами польських, російських та радянських ідеологів. Чи не тому була програна інформаційна війна з північним сусідом, анексовано Крим, брат пішов на брата на Донбасі?

Прокинутися від сну безпам'ятства, вшанувати справжніх героїв, які виборювали право на існування нашого народу, допомагає книга відомого на Київщині краєзнавця Євгена Букета «Іван Бондаренко: останній полковник Коліївщини», що побачила світ у видавництві «Стікс» у серії «Життєписи». В ній автор не лише зібрав і впорядкував розпорошену далеко за межами України унікальну інформацію про свого земляка-запорожця, уродженця села Грузьке Макарівського району Івана Бондаренка-Чалого, який після страти Залізняка і Гонти очолив повстання, а й розвіяв міфи про нього.

Навчитися жити на землі як люди

Рецензія на роман Світлани Талан «Розколоте небо»

Розколоте небо: роман / Світлана Талан. − Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.

«Тепер, коли ми навчилися літати
по повітрю як птахи,
плавати під водою як риби,
нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі
як люди»

Бернард Шоу

Розкажи мені казочку, мамо, а татусь поведе у легенду...

Будь-яка казка чи легенда має неабияке значення для виховання підростаючого покоління. І скільки вже існує людство, вони не втрачають свого образно-художнього впливу на формування світогляду, моралі, творчої уяви, манери оповіді й збагачення словникового складу як дітей, так і дорослих. То ж і не випадково високохудожня народна казка користується особливою популярністюй любовю широкої аудиторії хх шанувальників, віками успадковується як дорогоцінний скарб духовної культури українського народу.

Коротка проза про революцію

Євромайдан. Хроніка в новелах. – Брустурів: «Дискурсус», 2014. – 216 с.
 
Це вже третя книжка про Євромайдан, що вийшла друком у видавництві «Дискурсус». Цього разу під однією обкладинкою зібрані кращі з текстів, що взяли участь в організованому журналом «Країна» конкурсі «Новела по-українськи».

Існує думка, що справжня література про Майдан з’явиться не раніше, ніж через кілька років, коли можна буде пережиту революцію осмислити, побачити з відстані часу і в історичному контексті. Згоден. Окремі з відібраних новел є слабенькими. Інші – зрілі, цілісні. Зрештою, якщо розібратися, далеко не всі є новелами. Але те й інше мало важить, бо справді важливою є їхня простота, безпосередність, правдивість. Ці новели не є літературним осмисленням Євромайдану, а швидше прямим його слідом, відбитком. І тому навряд чи тексти професійних письменників, що увійшли до книжки, є дуже виграшними в порівнянні із усіма іншими. З точки зору звичайного читача всі вони приблизно рівноцінні й цікаві, незалежно від авторської майстерності.

Театр двох поетів

Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова чоловіка і жінки: вибрані вірші / Пер. польською, упоряд. Група «MARa». – Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o.; Чернівці: Букрек, 2013.

Прихильники ґендерної рівноправності могли б небезпідставно зробити закид на адресу видавництв, які готували польсько-українську білінгву поетів із Чернігова Тетяни і Сергія Дзюб «Розмова чоловіка і жінки» (2013), щодо тієї самої ґендерної нерівності. Як-не-як, вона містить лише 11 Тетяниних віршів і аж 148 Сергієвих. Однак і чернівецький «Букрек», і люблінська «Polihymnia Sp. z o.o.» (книжка була їхнім спільним проектом) мають чим заперечити.

Об'єднати вміст